Вище професійне училище №21 м.Миколаєва

Профтеху – 80!

В 2020 році відзначає свій 80-річний ювілей система професійно-технічної освіти. 

Цей же рік є ювілейним і для нас, нам виповнилося 85 років.Крокуючи вулицею Садова, ми не зможемо пройти повз один з найстаріших навчальних закладів Миколаєва – Вище професійне училища № 21, яке має 85 річну історію.Миколаїв – місто корабелів.

Не дивно, що й історія створення нашого навчальногозакладу пов’язана з розбудовою суднобудівельної промисловості у місті. У 30-х роках ХХ століття у Миколаєві почалося потужне будівництво морського флоту, що і викликало необхідність підготовки кадрів.Роком народження ФЗУ (нині – наша альма-матер) є 1935 р., яке було створено на базі підприємства «Електромортрест» з метою підготовки кваліфікованих кадрів для суднобудівної промисловості. Перших учнів училище прийняло в школі №14 по вул. Р. Люксембург, де проводились теоретичні заняття. Виробниче навчання було організоване в приміщенні складу по вул. Декабристів,60 у примітивних майстернях.

Першим директором училища була Бахрех Марія Львівна, завідуючий учбовою частиною – інженер у відставці Пешков Петро Степанович, викладач – Белозеров Павло Петрович. Перший випускний відбувся 23 липня 1936 року.У зв’язку з ростом і розвитком профтехосвіти училище декілька разів реорганізовувалося.

У 1935-1940 роках – ФЗО (Школа фабрично-заводської освіти), у 1940 – РУ-3, у 1937 році училище переїхало в нову будівлю по вулиці Садова 31/2.У серпні 1941 року училище було евакуйоване разом з заводом у Астрахань, а потім у Пермь, де воно значилось як РУ-21. Очолив евакуацію директор заводу Манусов Леонід Харитонович.Зі спогадів випускниці училища Вінник Ольги Павлівни: «Всього в евакуації було 300 чоловік – 270 хлопців та 30 дівчат. Незважаючи на 40° мороз, ходили на навчання за 4-6 кілометрів. Організована ще у Миколаєві самодіяльність продовжила свою роботу і в евакуації. 10 дівчат паралельно навчались на курсах медсестер».

У 1949 році почалась активна розбудова училища: у старому корпусі №1 по вулиці Садовій, 31/2, знов були відновлені і поповнились новою апаратурою кабінети суднового електроустаткування, спецтехнології, електротехніки, загальних дисциплін. У сусідньому будинку – на Садовій 31/3, у напівпідвальному приміщенні були обладнані учбово-виробничі майстерні, слюсарні, електромонтажні.

Після війни разом з країною розбудовувалось і училище, всього за 15 повоєнних років на базі господарчих приміщень були побудовані: електролабораторія, читальний зал бібліотеки, кабінет початкової військової підготовки. У другому приміщенні була розміщена електромонтажна майстерня і кабінет телемеханіків.

У 1968 році училищу передали будинок другого корпусу, де знаходяться слюсарні і електромонтажні майстерні, був значно розширений гуртожиток на першому та другому поверхах. Цього ж року на базі училища вже працювала їдальня на 10 місць та клуб з кіноустановкою на 150 місць.

У цей час відбувся перехід від ФЗУ до РУ, що ознаменувався 2-х річним навчанням учнів. Значний ріст матеріально-технічної бази відбувся в період переходу РУ в ГПТУ.

Наступний етап реорганізації ГПТУ в ТУ підвищив рівень якості підготовки молодих спеціалістів.З 1985 року училище перейшло на навчання з отриманням середньої освіти.

У 1986 році відбувся новий етап зростання училища – був відкритий новий корпус з актовим залом на 360 місць, їдальнею на 180 посадочних місць, спортзалом, бібліотекою, 29 аудиторіями та музеєм училища, що складається з п’яти залів. Новий учбово-побутовий корпус на 720 учбових місць – подарунок від базового підприємства «ЕРА».

В 1985 році директором училища став Сироватський Іван Михайлович, займав цю посаду більше тридцяти років. За плідну працю та відданість справі виховання молоді Іван Михайлович отримав звання «Заслужений працівник освіти». З 1987 року під безпосереднім керівництвом директора училища – Сироватського І. М. переобладнано і створено 10 майстерень. У новому корпусі обладнано два комп’ютерних класи.

У 1997 році Наказом Міністерства освіти України в училищі відкрився учбово-тренувальний центр, де спільним українсько-німецьким проектом у рамках українсько-німецького співробітництва на базі Вищого професійного училища №21 здійснювалася підготовка фахівців комерційної діяльності.

2 листопада 1997 року Наказом Міністерства освіти України №271 училище отримало статус «Вище професійне училище» з правом підготовки молодших спеціалістів.Жан-Поль Сартр писав: «У кожного теперішнього є своє майбутнє, яке освітлює його і яке зникає разом із ним, стаючи його минулим»…

Хочеться аби теперішнє дорогого для нас училища мало щасливе майбутнє, яке стаючи славним минулим, ніколи не переривало це вічне часове коло.

Коментарі


Залишити відповідь

Ви увійшли як helga_krause. Вийти?